Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольнив позов заступника прокурора області в інтересах держави про відшкодування фізичною особою майнової шкоди, завданої внаслідок злочину. Суд погодився з прокурором і вважав, що спір стосується деліктних, цивільних правовідносин.
При цьому суд зазначив, що перебіг строку позовної давності почався не з моменту вчинення кримінального правопорушення, а з моменту, коли стало відомо про винну особу, тобто з наступного дня після постановлення ухвали у кримінальному провадженні про визнання вини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не погодився з таким висновком суду і зазначив таке.
Позов прокурора стосувався шкоди, завданої фізичною особою при виконанні нею трудових обов’язків. Строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП України, а не ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України він становить 1 рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого ст. 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.
Цей строк застосовується і в разі звернення із заявою прокурора.
Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.
День ухвалення вироку чи ухвали суду за правилами КК України стосовно відповідача не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди за наявності доказів доведеного факту завдання шкоди.
Суди залишили поза увагою доводи відповідача про те, що про виявлення завданої шкоди та про особу, яка вчинила ці дії, було відомо ще у 2006-2007 роки, коли затверджувався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте з позовом прокурор звернувся через 10 років.
Постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 132/2083/16-ц – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73054594.
Джерело: Верховний Суд
_03_03.png)
