Якщо в запиті органу контролю про надання інформації чітко не зазначено підстави для його направлення, платник звільняється від обов’язку дати відповідь на нього. Такий висновок зробив ВС в постанові №826/12244/14, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
20 лютого 2018 року м.Київ №826/12244/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — ОЛЕНДЕРА І.Я.,
суддів: ГОНЧАРОВОЇ І.А., ХАНОВОЇ Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 у справі за позовом ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Деснянському районі м.Києва про визнання протиправними дій відповідача
щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року та визнання протиправним і скасування наказу від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що орган контролю безпідставно прийняв оскаржуваний наказ про проведення перевірки, оскільки ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» дало відповідь на письмовий запит відповідача, де було вказано про невідповідність письмового запиту вимогам законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, у задоволенні позову ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» відмовлено повністю з тих підстав, що орган контролю довів правомірність дій щодо прийняття оскаржуваного наказу.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» обґрунтована неповним з’ясуванням судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, зокрема тим, що суди залишили поза увагою відсутність в органу контролю законодавчо встановлених підстав для надсилання позивачу запиту про надання
інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу.
Орган контролю відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надав.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.345 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції закону від 3.10.2017 №2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017).
Судами попередніх інстанцій установлено, що орган контролю направив на адресу позивача запит від 1.07.2014 №*про надання інформації та документального підтвердження правильності декларування податкового кредиту за березень 2014 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Бекфаєр» та просив зазначити інформацію стосовно постачальників товарів (робіт, послуг), які були реалізовані на ТОВ «Бекфаєр», у тому числі у березні 2014 року, незалежно від дати придбання.
Також судами у рішеннях вказано, що підставою для направлення вказаного запиту стало отримання органом контролю податкової інформації щодо ПП «Бекфаєр», а саме — акта ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №** про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1.03.2014 до 31.03.2014. Зі змісту вказаного акта вбачається, що ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» є контрагентом-покупцем ПП «Бекфаєр», у березні 2014 року останній задекларував податкові зобов’язання щодо взаємовідносин з позивачем у розмірі 135151,84 грн.
У відповідь на запит органу контролю ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» надіслало лист від 31.07.2014 №*, де зазначило, що зі змісту запиту незрозуміло, у зв’язку із чим і на якій підставі відповідач витребує документальні підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» і ТОВ «Бекфаєр». Також позивач зазначив, що ТОВ «Бекфаєр» не є його контрагентом.
У зв’язку з ненаданням товариством інформації, що визначена у запиті, та її документального підтвердження відповідач на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу прийняв наказ від 14.08.2014 №1232 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Еф Ер Ті-Груп» щодо взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що у письмовому запиті від 1.07.2014 №* відповідач допустив описку у написанні організаційно-правової форми ПП «Бекфаєр», помилково зазначивши ТОВ «Бекфаєр». Однак у вказаному письмовому запиті відповідач зазначив код ЄДРПОУ контрагента позивача, щодо якого витребовувалась інформація.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.341 КАС).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів КАС дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.
Частиною 2 ст.19 Конституції визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст.78 ПК.
Згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу контролю, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що обов’язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення
платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК органи контролю мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи контролю функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу контролю і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також печатку органу контролю.
Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
— за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю;
— для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст.39 цього кодексу;
— виявлено недостовірність даних, що
містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
— щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
— у разі проведення зустрічної звірки;
— в інших випадках, визначених цим кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою — листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків, або іншому суб’єкту інформаційних відносин, або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті органу контролю, та її документальне підтвердження протягом місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абз.1 і 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку давати відповідь на такий запит.
Пунктом 78.4 ст.78 ПК передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу контролю приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшли висновку про правомірність дій органу контролю щодо прийняття оскаржуваного наказу з огляду на те, що допущена відповідачем описка у написанні організаційно-правової форми контрагента позивача у запиті про надання інформації не є підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та її документального підтвердження, оскільки код ЄДРПОУ контрагента було вказано правильно, а отже, в органу контролю були обґрунтовані підстави для прийняття оскаржуваного наказу.
Проте колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів з огляду на таке.
Так, із запиту від 1.07.2014 №* про надання інформації та її документального підтвердження вбачається, що відповідач на підставі пп.16.1.5, пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, ст.42, пп.62.1.2, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК, п.14 постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 №1245 та у зв’язку з проведенням аналізу податкової інформації та виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства, просить позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бекфаєр».
В той же час у вказаному запиті органу контролю конкретно не визначено жодної з шести, визначених у п.73.3 ст.73 ПК, підстав для направлення такого запиту.
Посилання органу контролю, які фактично були взяті до уваги судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, про те, що запит направлено позивачу
у зв’язку з надходженням на адресу відповідача акта ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.06.2014 №* про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 1.03.2014 до 31.03.2014, що, на думку органу контролю, свідчить про можливі порушення вимог податкового законодавства, про що зазначено у запиті, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті органу контролю відсутні будь-які посилання на акт про неможливість проведення зустрічної звірки та не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, включаючи і вказаний акт, які свідчили б про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю.
З огляду на зазначене запит органу контролю про надання інформації від 1.07.2014 №* був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку давати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п.73.3. ст.73 ПК, у зв’язку з чим орган контролю був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав, визначених пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК (ненадання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про
протиправність оскаржуваного наказу.
Таким чином, якщо запит органу контролю про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема, в ньому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит, що, у свою чергу, виключає право органу контролю призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.
Отже, доводи касаційної скарги про те, що в органу контролю були відсутні законодавчо встановлені підстави для надсилання позивачу запиту про надання інформації, а в подальшому і прийняття оскаржуваного наказу, є обґрунтованими.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ч.1 ст.351 КАС). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону,
який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.3 ст.351 КАС).
З огляду на зазначене, враховуючи стст.73, 78 ПК, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до безпідставної відмови ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій органу контролю щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки та скасування наказу, а тому касаційна скарга ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись стст.341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, п.4 ч.1 розд.VII «Перехідні положення» КАС, ВС у складі колегії суддів КАС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» задовольнити.
Визнати протиправними дії ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» щодо взаємовідносин з ПП «Бекфаєр» за березень 2014 року, визнати протиправним
та скасувати наказ ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 14.08.2014 №1232 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Джерело:«Закон і Бізнес»
_03_03.png)
