Рішення виконкому саме по собі не є правовстановчим документом, а лише створює юридичну підставу для реєстрації майна. Такий висновок зробив ВС у постанові №911/1563/17.
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
31 січня 2018 року м.Київ №911/1563/17
Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
головуючого — МІЩЕНКА І.С.,
суддів: БЕРДНІК І.С., СУХОВОГО В.Г. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ревне», Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ТОВ «Ревне» звернулося до Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання незаконними та скасування двох рішень відповідача:
«Про скасування рішення Ревненської сільської ради від 6.02.2012 №208-22-VII «Про скасування рішення виконкомів Ревненської сільської ради» від 11.04.2017 №198-17-VIII;
«Про скасування рішення Ревненської сільської ради від 10.02.2012 №216-22-VII «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна в с.Ревне, вул. Бориспільська (господарський двір)» від 11.04.2017 №199-17-VIII.
2. Стосовно спірного рішення №198 позов мотивований тим, що вказаним рішенням було безпідставно скасовано законне рішення відповідача, яким, у свою чергу, скасовані рішення виконкомів останнього про оформлення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалагротрейд» на об’єкти нерухомого майна пайового фонду колишнього КСПП «Ревне» на вул. Бориспільській в с.Ревне. Позивач, як правонаступник реорганізованого КСПП «Ревне», не погоджував передачу майна на користь ТОВ «Універсал-агротрейд», тобто має місце порушення процедури виділення майна КСПП «Ревне». Крім того, права на частину об’єктів нерухомості взагалі не перейшли до ТОВ «Універсалагротрейд», оскільки не входили в пайовий фонд КСПП «Ревне», а тому автоматично перейшли до ТОВ «Ревне» як правонаступника останнього. Отже, прийнявши спірне рішення №198, відповідач фактично підтвердив законність оформлення права власності на майно за третьою особою, чим порушив права позивача.
3. Що стосується спірного рішення №199, то ним скасовано законне рішення відповідача про оформлення права власності позивача на 3 об’єкти нерухомості (будка для мастил, вугільний склад, літній табір для тварин), які не ввійшли до пайового фонду колишнього КСПП «Ревне», тобто не підлягали паюванню, а отже, перейшли до позивача як правонаступника останнього.
4. Також позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду від 16.04.2009 №7-рп/2009, стверджував про відсутність у відповідача повноважень скасовувати свої ж ненормативні акти одноразового застосування, які передбачають конкретні приписи, звернені до визначених суб’єктів та вичерпують свою дію після їх виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.08.2017 позов задоволено частково.
5.1. Визнано недійсним та скасовано рішення відповідача від 11.04.2017 №198-17-VIII «Про скасування рішення Ревненської сільської ради від 6.02.2012 №208-22-VII «Про скасування рішення виконкомів Ревненської сільської ради».
5.2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
6. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції встановив порядок та хронологію набуття ТОВ «Універсалагротрейд» права власності на 100% майна пайового фонду КСПП «Ревне» (земельні паї). Так, на підставі ряду рішень виконкомів відповідача, прийнятих протягом липня — грудня 2005 року, ТОВ «Універсалагротрейд» було оформлено (зареєстровано) право власності на частину переданого йому майна КСПП «Ревне» та отримано відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Саме вказані рішення виконкомів про оформлення права власності на майно за ТОВ «Універсалагротрейд» і були скасовані рішенням відповідача від 6.02.2012 №208-22-VII (згідно з переліком, указаним у самому рішенні).
7. У подальшому на підставі рішення виконкому відповідача від 26.05.2006 ТОВ «Універсалагротрейд» видано свідоцтво про право власності на 100% майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства (КСПП «Ревне») (майновий сертифікат) від 9.06.2006 серії КИ-ІУ №687.
8. Одночасно частина об’єктів нерухомості, зокрема будка для мастил, вугільний склад, літній табір для тварин були взяті на баланс ТОВ «Універсалагротрейд». Саме вказані 3 об’єкти, які перебували на балансі ТОВ «Універсалагротрейд», рішенням відповідача від 10.02.2012 №216-22-VII були оформлені за ТОВ «Ревне».
9. На обґрунтування своєї позиції щодо повноважень відповідача на прийняття спірних рішень місцевий господарський суд, керуючись рішенням КС від 16.04.2009 №7-рп/2009, зазначив, що рішення органу місцевого самоврядування, які містять конкретні приписи щодо окремих суб’єктів господарювання, є ненормативними актами органу місцевого самоврядування одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їх виконання. У зв’язку із цим, такі акти не можуть бути в подальшому змінені чи скасовані відповідним органом після їх виконання та реалізації відповідними суб’єктами своїх прав та інтересів, які виникли внаслідок прийняття таких рішень. Отже, при вирішенні питання про наявність в органу місцевого самоврядування права на зміну або скасування прийнятого ним раніше ненормативного акта необхідно враховувати стан виконання такого акта, тобто обставини фактичної реалізації правовідносин, які виникли внаслідок його прийняття.
10. Однак суд установив, що рішення відповідача від 10.02.2012 №216-22-VII, яке є саме ненормативним актом одноразового застосування, фактично виконано не було, тобто позивач не виконав жодних дій для його виконання, зокрема шляхом оформлення у встановленому порядку правовстановчих документів на відповідні об’єкти нерухомості, а вказані об’єкти продовжують перебувати на балансі ТОВ «Універсалагротрейд». За умови, що правовідносини щодо реалізації прав та інтересів позивача внаслідок прийняття рішення від 10.02.2012 №216-22-VII не виникли, відповідач не позбавлений права змінити або скасувати прийняте ним рішення. У цьому випадку спірне рішення №199 прийнято за зверненням ТОВ «Універсалагротрейд» з підстав порушення його прав як законного власника 100% майнового паю КСПП «Ревне» та особи, яка правомірно користується вказаним майном.
10.1. За таких обставин, прийнявши спірне рішення №199, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
11. Стосовно ж спірного рішення №198, то скасоване ним рішення відповідача від 6.02.2012 №208-22-VII раніше неодноразово скасовувалося відповідними рішеннями відповідача, які, у свою чергу, скасовувались іншими його ж рішеннями, що безумовно свідчить про зловживання відповідачем своїми правами, порушення принципу відповідальності органу місцевого самоврядування за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами (ст.3 Конституції, ст.74 закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
11.1. Крім того, спірне рішення №198 прийнято відповідачем уже після прийняття рішення Господарського суду Київської області від 6.02.2017 у справі №911/4145/16, яким визнано недійсним рішення «Про скасування рішення виконкомів Ревненської сільської ради» від 6.02.2012 №208-22-VII. Це судове рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 5.07.2017 та постановою Вищого господарського суду від 26.10.2017 у справі №911/4145/16.
11.2. Більше того, при прийнятті рішення від 6.02.2012 №208-22-VII, відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки третя особа на момент прийняття цього рішення вже здійснила оформлення та державну реєстрацію права власності на майно на виконання відповідних рішень виконкому Ревненської сільської ради, тобто реалізувало своє право, а рішення виконкому у зв’язку із цим вичерпали свою дію з моменту державної реєстрації права власності ТОВ «Універсалагротрейд». Отже, спірне рішення №198 порушує право власності ТОВ «Універсалагротрейд», непорушність якого гарантована Конституцією та законами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 залишено без змін.
13. Мотиви прийняття постанови апеляційного господарського суду та встановлені обставини справи є тотожними з вищенаведеним обґрунтуванням та обставинами, встановленими місцевим господарським судом.
Короткий зміст вимог касаційних скарг позивача та відповідача
14. 11 грудня 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 і направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
15. Також 14.12.2017 з касаційною скаргою на вказані судові рішення звернувся відповідач, який просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 в частині задоволення позову (визнання недійсним та скасування рішення №198), прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу
16. Мало місце порушення процедури виділення на користь ТОВ «Універсалагротрейд» майна пайового фонду КСПП «Ревне», тому виконком відповідача не мав права приймати рішення про оформлення права власності на майно КСПП «Ревне». Отже, відповідні рішення виконкомів відповідача про реєстрацію права власності за ТОВ «Універсалагротрейд» скасовані рішенням від 6.02.2012 №208-22-VII правомірно та в межах наданих повноважень відповідача, а тому спірне рішення №198 про його скасування є незаконним.
17. Щодо спірного рішення №199 про скасування рішення від 10.02.2012 №216-22-VII про оформлення за позивачем права власності на частину майна КСПП «Ревне», то відповідні об’єкти не ввійшли до пайового фонду майна КСПП «Ревне», а тому законно оформлені за ТОВ «Ревне» як його правонаступником. Крім того, позивач, як суб’єкт, якого безпосередньо стосується це рішення, заперечує проти його скасування, тому відповідач не мав права приймати спірне рішення №199. При цьому перебування майна на балансі третьої особи жодним чином не свідчить про наявність у вказаної особи речового права на це майно, а інші правовстановчі документи в третьої особи на це майно відсутні. При цьому ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не зазначили, у чому саме була незаконність рішення від 10.02.2012 №216-22-VII.
18. Справу розглянуто незаконним складом апеляційного господарського суду, оскільки судді Зеленіну В.О. позивач заявив відвід з підстав прийняття за його участю постанови Київського апеляційного господарського суду від 5.07.2017 у справі №911/4145/16 (предметом розгляду в якій було рішення відповідача від 6.02.2012 №208-22-VII), який необґрунтовано відхилений колегією суддів.
19. Окрім іншого, позивач посилається на неналежне дослідження та неправильну оцінку судами доказів, а саме: свідоцтва ТОВ «Універсалагротрейд» від 9.06.2006 №687, протоколу розподільчих зборів членів КСПП «Ревне» від 18.03.2000 №5.
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу
20. Суд першої інстанції при задоволенні позову вийшов за межі позовних вимог, оскільки вимогу про визнання рішення недійсним позивачем не було заявлено.
21. Скасоване рішення відповідача №198 жодним чином не стосується прав та інтересів позивача, оскільки не містить жодних вказівок або приписів щодо особи позивача або належного йому майна. Судове ж рішення у
справі №911/4145/16, на яке послався суд як одну з підстав для часткового задоволення позову, на момент прийняття відповідачем спірного рішення №198 ще не набрало законної сили.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
22. Конституційний Суд у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), яким правильно керувалися суди, зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію фактом їх виконання. У зв’язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. У даному випадку суди встановили, що на виконання прийнятих протягом 2005 року рішень виконкомів відповідача (про оформлення права власності) ТОВ «Універсалагротрейд» зареєструвало в установленому порядку право власності на нерухоме майно колишнього КСПП «Ревне» та отримало відповідні первинні документи — свідоцтва про право власності на майно.
23. Отже, вказані рішення виконкомів, які є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, вичерпали свою дію внаслідок їх виконання третьою особою. У зв’язку із чим як їх подальше скасування рішенням відповідача від 6.02.2012 №208-22-VII, так і прийняття спірного рішення відповідача №198 про скасування рішення від 6.02.2012 №208-22-VII, не породжують жодних правових наслідків для власника майна — ТОВ «Універсалагротрейд», оскільки в такої особи вже виникло право власності на майно й це право ґрунтується на чинних правовстановчих документах. Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14.
24. Проте, як убачається з підстав заявленого позову та доводів касаційної скарги позивача, наведених у пп.2, 3, 16, 17 цієї постанови, останній фактично оспорює правомірність набуття третьою особою речових прав на вищезгадане нерухоме майно, тобто має місце спір про право власності між ТОВ «Ревне» та ТОВ «Універсал-агротрейд».
25. Як оскаржуване рішення відповідача №198, так і рішення його виконкомів у 2005 році вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких актів не породжує правових наслідків для власника майна (у даному випадку — третьої особи), оскільки захист порушеного права у разі спору про право власності на майно має вирішуватися за нормами цивільного (господарського) законодавства в окремому позовному провадженні.
26. Тобто обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом визнання незаконним і скасування рішення відповідача №198 не забезпечує реального захисту порушеного права власника майна, тобто в будь-якому випадку не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття спірного рішення.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду України від 9.11.2016 у справі №916/654/15-г.
27. Статтею 16 Цивільного кодексу, положення якої кореспондуються з нормами ст.20 Господарського кодексу, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
28. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, по захист якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
29. Верховний Суд також ураховує положення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
30. Однак, розглядаючи заявлені позовні вимоги про скасування рішення відповідача №198 та приймаючи рішення по суті спору в цій частині з підстав, наведених у п.11 цієї постанови, суди не врахували характеру спірних правовідносин, не взяли до уваги того, що розгляд заявлених позовних вимог не впливає на законність правовстановчих документів щодо права власності, що, у свою чергу, унеможливлює захист права позивача, яке він уважає порушеним, саме в обраний ним спосіб.
31. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у згаданій частині є передчасними.
32. У зв’язку з наведенням Верховним Судом власних мотивів на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанції, вказані в п.16 цієї постанови доводи касаційної скарги відповідача та пп.20, 21 постанови аргументи відповідача не можуть бути враховані Верховним Судом як підстави для скасування судових рішень у зазначеній частині.
33. Що стосується позовних вимог у частині скасування рішення відповідача №199, то об’єкти нерухомості, право власності на які оформлено за позивачем згідно з рішенням відповідача від 10.02.2012 №216-22-VII, перебувають на балансі ТОВ «Універсалагротрейд», який є власником 100% майнового паю колишнього КСПП «Ревне».
34. При цьому, як установлено судами, станом на момент звернення з даним позовом ТОВ «Ревне» вказане рішення відповідача не реалізувало та первинних документів про право власності на відповідне майно не зареєструвало, як цього вимагає ст.182 ЦК. Суди також не встановили наявності інших доказів, які б свідчили про наявність у позивача прав на вказане майно. Посилань на існування в позивача таких документів не містить і саме рішення від 10.02.2012 №216-22-VII, яке обґрунтовано виключно зверненням директора ТОВ «Ревне».
35. Більше того, за рішенням від 10.02.2012 №216-22-VII у позивача не виникло право власності, а лише виникла правова підстава для оформлення такого права, яке повинне було вже існувати на момент звернення до позивача. Отже, рішення відповідача саме по собі не є правовстановчим документом, а лише легітимізує наявне право власності, створює правову підставу для оформлення (державної реєстрації) речового права на майно в установленому законодавством порядку.
36. Таким чином, і позовна вимога про скасування спірного рішення №199 зводиться до спору про право власності між позивачем і третьою особою, а не є спором між позивачем та відповідачем щодо повноважень останнього при прийнятті рішення про оформлення об’єктів нерухомості.
37. З огляду на це рішення №199 не порушує прав позивача, який відповідно до вимог стст.33, 34 Господарського процесуального кодексу (у редакції, чинній до 15.12.2017) не довів належними та допустимим доказами наявності в нього будь-яких речових прав на оформлене за ним рішенням від 10.02.2012 №216-22-VII нерухоме майно.
38. Отже, у даному випадку прийняття відповідачем спірного рішення №199 не мало наслідком порушення прав позивача. Саме ця обставина, а не посилання на наявність у позивача необхідного обсягу повноважень на скасування свого ж рішення (п.11 цієї постанови), повинна бути підставою для відмови в позові в цій частині.
39. Разом з тим ВС уважає безпідставними наведений у п.18 цієї постанови аргумент позивача щодо перегляду справи незаконним складом апеляційного господарського суду з огляду на відсутність передбачених ч.1 ст.20 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017) обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді Зеленіна В.О.
40. Викладені ж у п.19 цієї постанови доводи касаційної скарги позивача не можуть бути враховані Верховним Судом з урахуванням визначених ст.300 ГПК меж перегляду справи
судом касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
41. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, а також не врахували правових позицій ВСУ.
42. У зв’язку з чим ВС уважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені п.3 ч.1 ст.308 ГПК, частково задовольнити касаційні скарги, скасувати оскаржувані судові рішення з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.
Щодо судових витрат
43. З огляду на приписи ч.9 ст.129 ГПК витрати на сплату судового збору третьою особою за подання апеляційної скарги, а відповідача — за подання касаційної скарги підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок позивача — як особи, унаслідок неправильних дій якої виник цей спір.
Керуючись стст.129, 300, 301, 306, 308, 311, 314—317 ГПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ТОВ «Ревне» та Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №911/1563/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
4. Стягнути з ТОВ «Ревне» на користь Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області 3840 грн. витрат на
судовий збір за подання касаційної скарги.
5. Стягнути з ТОВ «Ревне» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалагротрейд» 3520 грн. витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Джерело: Закон і Бізнес
_03_03.png)
