Верховний Суд попросив роз'яснити термін «неправосудність»

Таке рішення далося все ще чинним суддям Верховного Суду непросто. Вперше за довгий час Пленум Верховного Суду пройшов в гарячих суперечках, а рішення були прийняті тільки після тривалої дискусії.

Заплутана проблема

Дискусії про необхідність наявності в Кримінальному кодексі ст. 375 йдуть досить давно. Представники суддівського співтовариства неодноразово висловлювалися проти такої статті, оскільки, по-перше, через свою розмитості вона виявлялася труднодоказиваемой в рамках кримінального провадження, а по-друге, багато суддів відзначали, що правоохоронні органи часто використовують її в каральних цілях, починаючи щодо суддів необгрунтовані кримінальні провадження у цій статті. На думку суддів, часто органи прокуратури відкривають кримінальні провадження стосовно суддів за ст. 375 в випадках, коли їм не подобається те чи інше судове рішення.

У такій ситуації ще 12 березня 2015 року Рада суддів України запропонував голові Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ скликати Пленум ВССУ для роз'яснення застосування ст. 375. Приводом для цього стала низка гучних кримінальних проваджень щодо суддів, про початок яких в 2014-2015 рр. мало не щотижня звітувала Генеральна прокуратура.

В рамках роботи над проектом постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень, пов'язаних з винесенням суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (стаття 375 КК України)» було проведено два засідання Пленуму. Проект постанови був прийнятий в першому читанні, відбулися обговорення в робочих групах за участю членів науково-консультативної ради при ВССУ (НКР), але через відсутність єдності в ключових питаннях з боку як суддів, так і вчених і представників державних органів прийняти постанову в цілому так і не вдалося.

Як зазначив секретар Пленуму ВССУ Дмитро Луспеник на засіданні НКР 25 березня 2016 року, після всіх обговорень все ще залишалися спірними положення проекту:

u підпадають під дію ст. 375 КК судді Конституційного Суду України (а також судді Верховного Суду і присяжні)?

u можуть бути предметом злочину т. н. проміжні рішення (зокрема, визначення слідчих суддів, ухвали про забезпечення позову і т. д.)?

u може бути предметом злочину рішення, яке інкримінується судді як неправосудне, якщо воно не було змінено або скасовано вищестоящим судом?

Думки з даних питань розділилися категорично. У підсумку в ВССУ констатували, що ситуація фактично зайшла в глухий кут, і за подальшими роз'ясненнями необхідно звернутися в Конституційний Суд. Таким чином, за два роки роботи Пленум ВССУ так і не зміг прийняти текст постанови по ст. 375.

Верховний Суд взяв слово

У такій ситуації слово довелося брати Верховному Суду України, в складі якого до грудня 2016 р залишався лише 21 суддя. До цього часу до Верховного Суду звернулися кілька районних судів країни, зокрема Бориспільський міськрайонний суд, з приводу конституційності ст. 375 КК, а також судова палата у кримінальних справах ВССУ, яка констатувала необхідність роз'яснити поняття «неправосудність», що міститься як в ст. 62 Конституції, так і в ст. 375 КК.

Під час обговорення цих звернень в палатах Верховного Суду єдиної думки серед суддів також не було. Частина з них вважали, що необхідність звернення в Конституційний Суд немає, оскільки певна практика розгляду кримінальних проваджень за ст. 375 у Верховного Суду вже сформувалася, а в подальшому, після всіх законодавчих змін, Верховний Суд зможе сформувати і єдину судову практику у таких справах.

Пленум Верховного Суду з приводу ст. 375 і поняття «неправосудність» зібрався 16 грудня. «Кожен суддя перебуває в стані правової невизначеності щодо розуміння підстав і меж залучення його до відповідальності за цим складом злочину», - повідомив суддя-доповідач Богдан Пошва . За його словами, поняття «неправосудність» намагалися пояснити різні суди, в т. Ч. ВССУ і Верховний Суд.

Як зазначив доповідач, відповідно до своєї правової позиції Верховного Суду вважає, що «неправосудне судове рішення знаходиться в зв'язці із зазначенням на заведомость його постанови, підкреслює цілеспрямований характер дій судді, його свідоме прагнення всупереч матеріального або процесуального закону або фактичним обставинам справи постановити судове рішення, яке за своєю суттю не може бути чи не є актом правосуддя ». Т. е. Верховний Суд розуміє під неправосудного протиріччя судового рішення матеріального або процесуального права або фактичним обставинам справи, а також звертає увагу на умисел судді винести судове рішення, яке не може бути актом правосуддя.

На відміну від Верховного Суду, ВССУ у своїй постанові від 10 лютого 2015 вказав, що «неправосудних є незаконне і необгрунтоване судове рішення, т. Е. Таке, в якому свідомо неправильно використана норма матеріального права або яке свідомо постановлено з грубим порушенням норм процесуального права ». При цьому ВССУ зазначив, що для визнання судового рішення неправосудним необхідно, щоб його неправосудність була підтверджена судом вищої інстанції факту.

Проте, Б. Пошва закликав відмовитися від внесення подання. За його словами, ст. 375 існує в Кримінальному кодексі України з 2001 р «В той час була стійка судова практика, а випадки притягнення суддів до відповідальності за цією статтею були масовими», - зазначив він. Справа не в самій ст. 375, а в правильній організації судової влади, що дає можливість попереджати не тільки неправосудні, а й незаконні судові рішення і позбавляти мантій тих, хто порушує норми. «Внесення подання я не підтримую, оскільки воно не вирішує проблем суддівської незалежності і гарантій», - завершив свою доповідь Б. Пошва.

Його підтримали судді Олег Кривенда , Михайло Гриців і  Микола Короткевич . У той же час, ряд суддів не погодилися з такою позицією. Судді Валентина Симоненка , Олександр Волков , Галина Канигіна і  Олена Кузьменко висловилися за внесення відповідного подання.

«Ця стаття використовується для тиску на суддів. Зараз будь-яка сторона, незадоволена рішенням, звертається до правоохоронних органів, і щодо судді починається кримінальне провадження за ст. 375 », - заявила Г. Канигіна. Їй опонував О. Кривенда: «Основна проблема не в тлумаченні статті, а в тому, що занадто багато кримінальних провадження стосовно суддів. Судова практика була з цього питання і раніше, і питань не виникало. Питання виникли, коли почалися масові кримінальні провадження стосовно суддів, т. Е. Проблема виникла в кадрах, в органах слідства. Ми можемо зробити тільки гірше, тому що може бути призупинено розгляд справ по ст. 375 ». Дискусія іноді заходила настільки далеко, що проходила навіть на підвищених тонах.

У підсумку за внесення подання до Конституційного Суду щодо визнання ст. 375 не відповідає Конституції проголосували 8 суддів, а проти - 13. А ось за внесення до Конституційного Суду подання тільки в частині тлумачення терміна «неправосудний» судді хоч і з труднощами, але проголосували: за висловилися 11 суддів, а проти - 10.

КОМЕНТАРІ

«Є багато об'єктивних причин, що дають можливість більш широко поглянути на проблему ст. 375 КК, яка співзвучна ч. 4 ст. 62 Конституції. Є факти, коли судді ухвалюють рішення, які не відповідають критеріям законності, обгрунтованості і справедливості. Разом з тим, за 20 років існування цієї норми в Конституції не було випадку, щоб проблема ст. 375 стояла в конституційному аспекті.

Головне, що повинно бути - цього стабільна касаційна практика. Саме вона може визначити питання дії, яке може бути оцінено як злочинне. Зараз з цим є проблеми. Раніше, на момент прийняття в 2001 р Кримінального кодексу, існувала стійка судова практика, а Пленум Верховного Суду давав роз'яснення із найрізноманітніших напрямів. У той час ні у суддів, ні у прокуратури не виникало питань про правильність ініціювання кримінального переслідування судді за винесені ним рішення. Але пізніше обов'язковість судової практики Верховного Суду була скасована, Пленум ВСУ перестав бути судовим органом, а законодавство стало змінюватися, а значить, з'явилася правова невизначеність. Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, на жаль, теж не зміг повністю виконати завдання, тому що над ним ще є Верховний Суд, який може змінювати практику спеціалізованих судів, і тоді вже рішення Верховного Суду має обов'язковий характер.

Зараз фактично існують конфлікт законодавства і конфлікт повноважень судових інстанцій. У такій ситуації досягти чіткої касаційної практики складно. Проблема не в ст. 375 як такої, а в практиці, яка зараз склалася. Якби було роз'яснення, як правильно ініціювати процедуру кримінального провадження у цій статті, співробітники правоохоронних органів розуміли б заздалегідь, що і як робити, і тоді безпідставних кримінальних проваджень за ст. 375 не було б », - суддя Верховного Суду України Богдан Пошва .

«Пленум Верховного Суду України звернувся до Конституційного Суду з поданням, в якому просить офіційно розтлумачити поняття« неправосудність », що міститься в ч. 4 ст. 62 Конституції. Що стосується терміну «неправосудність», який міститься в ст. 375 Кримінального кодексу, то повноваження його тлумачення знаходяться в компетенції судів загальної юрисдикції. Такі повноваження є і у Верховного Суду, який уже давав своє тлумачення цього терміна. Хоча, звичайно, тлумачення Конституційного Суду матиме вплив на формування судової практики застосування ст. 375 судами загальної юрисдикції », - голова Верховного Суду України Ярослав Романюк .