Перерахунок пенсії «чорнобильцям» має здійснюватися за кожний повний рік роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №1601/12900/12.
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
20 вересня 2016 року м.Київ №1601/12900/12
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ГРИЦІВА М.І., КОРОТКИХ О.А., КРИВЕНДИ О.В., МАРИНЧЕНКА В.Л., ТЕРЛЕЦЬКОГО О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 7 до управління Пенсійного фонду в м.Кременчуці Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті йому щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог ч.2 ст.56 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 №796-ХІІ та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 №1058-ІV.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Особа 7 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-й категорії, що підтверджується посвідченням серії №1 від 23.12.92.
З 14.01.2007 перебуває на обліку в управлінні ПФУ як отримувач пенсії за віком (список №2 — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС), призначеної відповідно до закону №1058-ІV. Пенсія призначена зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.55 закону №796-ХІІ.
У жовтні 2012 року Особа 7 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати за понаднормативний стаж роботи відповідно до ч.2 ст.56 закону №796-ХІІ із урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.
Управління ПФУ відмовило в задоволенні заяви з посиланням на те, що згідно із чинним законодавством виплата пенсії постраждалим від аварії на ЧАЕС 2-ї категорії проводиться відповідно до норм закону №1058-ІV і пенсія за віком Особи 7 розрахована за стст.27, 28 цього закону.
Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області постановою від 4.12.2012 позов задовольнив: визнав неправомірною відмову управління ПФУ в нарахуванні та виплаті Особі 7 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний повний рік стажу понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; зобов’язав управління ПФУ нарахувати та виплатити Особі 7, починаючи з 23.04.2012 щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище за 85% заробітку відповідно до вимог п.2 ст.56 закону №796-ХІІ; виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених за цей період сум щомісячних доплат за понаднормативний стаж роботи згідно з абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-ІV.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2013 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове — про відмову в задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 23.02.2016 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 залишив без змін.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Особа 7 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права.
На обгрунтування заяви Особа 7 додав копії рішень ВАС від 17.09.2014 та 21.10.2015 (№№К/800/1627/14, К/800/33608/15 відповідно), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст.55, п.2 ст.56 закону 796-ХІІ та стст.27, 28 закону №1058-ІV.
Просить ухвалу ВАС від 23.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 залишити в силі.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява Особи 7 підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновком про те, що, оскільки Особа 7 отримує пенсію за віком відповідно до закону №1058-IV, її перерахунок може проводитися за правилами цього закону, а положення п.2 ст.56 закону №796-ХІІ у цьому випадку застосуванню не підлягають.
Водночас в ухвалах, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (чоловіки — 20 років, жінки — 15 років) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував зазначені норми права.
Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч.2 ст.27 закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання сили цим законом, — відповідно до цього закону.
Тобто цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, визначені загальним законом №1058-IV або спеціальним законом №796-ХІІ.
Як установили суди, Особа 7 обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним законом №796-XII.
Відповідно до п.2 ст.56 закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж, але не вище від 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1,
чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище за 85% заробітку.
У зв’язку із цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п.2 ст.56 закону №796-ХІІ.
Аналіз згаданого положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, установленим в абз.1 цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років — для жінок і 20 — для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2008 (справа №21-1748во07) та 7.07.2015 (справа №21-727а15).
Відповідно до вимог ст.243 Кодексу адміністративного судочинства за наявності підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.237 цього кодексу, суд має право в разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасоване судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
Оскільки у справі, що розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права щодо спірних відносин, а рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій наведеним вище висновкам не відповідають, то ухвала ВАС від 23.02.2016 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 підлягають скасуванню, а постанова Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 — залишенню в силі.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 7 задовольнити.
Ухвалу ВАС від 23.02.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 4.12.2012 залишити в силі.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
|