В ухваленому 2 червня законі про судоустрій і статус суддів є чимало позитивних новацій, проте він був написаний поспіхом і містить безліч помилок
Серед правильних речей — пункти, що стосуються процедури прийняття в судді, призначення суддів, вимог до їх добропорядності, перевірки майнового стану, кваліфікації, а також щодо недоторканності. Однак величезний простір для роботи залишає технічний бік цього законопроекту — передусім мова, якою його написано, стилістика, граматика і пунктуація. Про недоліки нового закону розповів в інтерв’ю «Ракурсу» керуючий партнер юридичної компанії «Василь Кісіль і партнери» Андрій Стельмащук.
«Я розумію, що це об’ємний документ і його треба було швидко готувати, але комісія працювала уже тривалий час, і, думаю, там мали бути люди, які підправили би всі ці речі, адже закон не може виглядати так недбало», — зазначає адвокат.
За його словами, якість тексту свідчить, зокрема, що до нього вносилося безліч змін і бракувало часу на узгодження деяких положень: «Це дуже відчувається, і, очевидно, всі допущені в законі ляпи доведеться виправляти. Приміром, таке: „суди утворюються законом“. Але закон не є суб’єктом, закон — це інструмент, а утворюються вони Верховною Радою. У свою чергу законопроект подається у ВР президентом, який перед цим консультується з Вищою радою правосуддя».
Він наводить і інший приклад: створюється Вищий антикорупційний суд, суддею якого може стати будь-який правник, тобто не обов’язково суддя. Проте є наступне положення, де йдеться про відсутність голови Вищого спеціалізованого суду: «повноваження за відсутності голови виконує заступник, який визначений головою суду, або інший заступник, який має... більший суддівський стаж».
«Та де ж його взяти, якщо Вищий антикорупційний суд сформували з людей, які раніше не були суддями? Ці технічні речі, як і граматичні помилки в тексті закону, підкріплюють враження, що все робилося поспіхом», — наголошує А. Стельмащук.
Джерело: ua.racurs.ua