Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 вересня 2015, розглянувши справу № 6-43цс15, скасував визначення ВССУ про можливість обміну кредиту на депозит в проблемних банках і направив спір на новий касаційний розгляд.
Нагадаємо, при розгляді справи № 6-17645св14 ВССУ визнав законним припинення кредитних зобов'язань та договору іпотеки на підставі збігу боржника і кредитора в одній особі.Детальніше: ВССУ схвалив обмін кредиту на депозит у проблемних банках
ВСУ дійшов висновку, що у випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні дві зобов'язання між банком і його боржником, приобревшие право вимоги, не можуть припинятися на підставі ст. 606 ГК. Зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.
Роз'яснено, що у відповідності зі ст. 606 ЦК зобов'язання припиняється поєднанням (поєднанням) боржника і кредитора в одній особі. Зазначене підставу припинення цивільно-правового зобов'язання входить до групи підстав, що не відносяться до угод і не залежних від волі сторін.
За лексіческомум (етимологічному) значенням слів, викладених у Великому тлумачному словнику сучасної української мови, «поєднання, поєднуваті» - це збирати разом; складаючи, зливаючи, створювати єдине ціле.
Таким чином, поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі є у випадку, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь зазначеним у законі підставою зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки . Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватися для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємними зобов'язаннями; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництво у разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один з цих суб'єктів повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється правовідносини.
Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що ст. 606 ГК повинна застосовуватися судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходять зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якою підставою, зазначених у законі, і якщо при цьому один з суб'єктів правовідносин у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому випадку підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не буде залежати від волі сторін.
До таких по суті висновків дійшов і суд касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги у справі № 6-29171св13.
У переглядається справі ВССУ не врахував, що в даному випадку не відбулося збіги і поєднання боржника і кредитора в одній особі в розумінні ст. 606 ЦК, і прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин зазначеної статті.
Крім того, у випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку, відповідні дві зобов'язання між банком і його боржником, могли припинятися тільки відповідно до ст.ст. 601, 602 ЦК (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Однак, у разі зарахування зустрічних вимог діють обмеження, встановлені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Також читайте: Залік кредиту з депозитом: нові можливості або як підміна понять веде до торжества справедливості
Джерело Сайт "ЮРЛІГА"
_03_03.png)
