Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 вересня 2015 розглянув справу № 6-813цс15, в якому були об'єднані в одне провадження суперечки: про визнання публічних торгів, свідоцтва про право власності недійсними та скасування записів про його реєстрацію; про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення.
Публічні торги з реалізації квартири були проведені 12 серпня 2013приватним підприємством на виконання договору про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного 19 червня 2013 з відділом ДВС Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції.
При перегляді цієї справи ВСУ була сформульований наступна правова позиція. Аналіз норм Закону «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, якими визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з публічних торгів, і статей 33, 41-49 Закону «Про іпотеку», що визначають спеціальний порядок реалізації з публічних торгів предмета іпотеки, в контексті колізії загальної та спеціальної норм дає підстави для висновку про це.
Якщо публічні торги з продажу майна проводилися на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутня, то при вирішенні судом питання про наявність або відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового положення (в редакції, що діяла на час проведення прилюдних торгів - 12 серпень 2013 року) лот виставляється на торги за наявності не менше 2х покупців. Для встановлення кількості учасників торгів вони повинні бути зареєстровані в книзі реєстрації відповідно до пункту 3.14 Тимчасового положення. Якщо на зазначені торги був зареєстрований тільки 1 покупець або систем не зареєстровано жодного, публічні торги вважаються не відбулися.
У пункті 7.1 розділу 7 «Прикінцеві положення» Тимчасового положення визначено, що публічні торги вважаються такими, що, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця.
Проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості за участю лише одного учасника не відповідає вимогам Тимчасового положення.
Відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація з проведення публічних торгів письмово повідомляє держвиконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартовою ціною реалізації майна.
Отже, при розгляді питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди повинні встановити, чи було письмове повідомлення, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.
При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки напрямок відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, але й одержання цими особами відомостей, які повинні бути їм повідомлені.
Отже, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки напрямок відомостей, з якими особа повинна бути ознайомлена, але й отримання цією особою зазначених відомостей.
У переглядається справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився касаційний суд, встановивши, що боржник не отримував повідомлення про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що неналежне повідомлення боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів є підставою для задоволення позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними.
_03_03.png)
