Спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Про це окружним та апеляційним адмінсудам нагадує Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 25.07.2014№992/11/14-14. Відповідне роз’яснення судам було надано раніше – п. 25 постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».
Роз’яснення від 25.07.2014 було надано у зв’язку з виникненням у судовій практиці питань, пов’язаних з оскарженням рішень Нацбанку, рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що приймаються відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі п. 4 ч.1 статті 32 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Мова йде про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Згідно з ч. 1 статті 54 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Нацбанком, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
В той же час слід пам’ятати, що адміністративні суди під час розгляду таких
справ повинні неухильно додержуватися вимог статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 2 ч. 5 цієї статті не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Окрім того, у разі виконання Фондом вимог ст. 34 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо запровадження тимчасової адміністрації, відсутні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Початок процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку свідчить про те, що таке рішення є виконаним і передбачені ним правові наслідки є такими, що вже настали. Тому відвернути їх настання шляхом зупинення рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних в порядку забезпечення позову не є можливим.
_03_03.png)
